НІМИЙ, А, Е.

Німий, а, е. Нѣмой; безгласный. Глухого а німого справи не допитаєшся. Ном. № 8568. Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, — з німими стінами. Шевч. l35. A щоб тебе в німі дошки положили! Проклятіе: пожеланіе смерти. Г. Барв. 225., Ум. Німе́нький. Ой постіль біленька, а стіна німенька. Чуб. V. 1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 567.